Календарь

[OliveaJoymn]

Моя історія дружби з мультиваркою
 
Раніше мої стосунки з кухнею не складалися. Я могла спалити яєчню або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я подивилася на це скептично.
 
Перші два тижні я обходила її стороною. Вона стояла на стільниці, чорна та блискуча, наче літаюча тарілка. Але голод — не тітка, і я таки наважилася її увімкнути.
 
На сайті знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я кинула в чашу фарш, капусту, рис і залила все томатним соком. Натиснула кнопку "Гасіння" — і стала чекати.
 
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік визирнув із кімнати в подиві: "Це ти сама приготувала?".
 
Коли я зазирнула всередину, то була вражена. Це була їжа, а не щось неїстівне! Соковита, гаряча, їстівна! Ми з'їли все за півгодини.
 
Тепер ми з мультиваркою - друзі. Вона не зважає на мою недосвідченість: нічого не пригорає, не википає і можна не боятись опіків. Я навчилася розуміти її мову — мову таймерів і режимів. І хоч друзі посміюються, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.